Олег зачинив вхідні двері плечем, скинув ключі в миску на комоді й уже хотів гукнути, що затримався на роботі, коли з кухні вийшла Ірина. Короткий шовковий халат кольору темного вина, боса, з мокрим після душу волоссям, зібраним недбало на потилиці. Усміхалася так, наче весь вечір тільки й чекала цього клацання замка.
— Ти вчасно, — сказала і поцілувала його не в губи, а біля вуха, затримавшись довше звичайного. — Іди в душ. Швидко. Не витирай голову рушником — просто змий день. І не одягайся після. Халат на гачку.
Олег примружився.
— Що ти задумала?
— Сюрприз. Для тебе. Якщо зараз стоятимеш і питатимеш — зіпсуєш.
Він пішов. У ванній пахло її гелем і чимось ще — чужим, ледь вловимим, наче хтось уже стояв тут під гарячою водою раніше за нього. Олег вирішив, що здається. Намилив плечі, змив офіс, витерся наскоро і накинув халат. Серце вже билося швидше. Ірина любила робити йому подарунки тілом. Іноді це були нові іграшки. Іноді — довга ніч, коли вона не давала йому кінчити годинами. Сьогодні в її голосі було щось інше.
Коридор до спальні здавався довшим. Двері прочинені. Приглушене світло. Запах її парфумів і шкіри.
Олег зайшов і зупинився на порозі.
Посеред кімнати, біля їхнього ліжка, стояв чоловік.
Голий. Повністю. Ширший у плечах, темніший шкірою, з жорстким коротко стриженим волоссям. На обличчі — чорна маска, яка закривала все вище рота: очі, ніс, лоб. Видно було лише губи, щелепу, шию. І тіло. І член — уже напівтвердий, важкий, помітно товщий за Олегів.
Ірина стояла поруч, одна долоня спокійно лежала тому чоловікові на животі. Халат на ній розійшовся. Під ним не було нічого.
— Сідай, — сказала вона Олегу тихо, кивнувши на крісло, яке заздалегідь витягла з кута і поставила прямо навпроти ліжка. — Не вставай, поки я не скажу. Не підходь. Дивись. Це тобі.
Пульс стукав у горлі. У голові ще трималася думка, що це жарт — зараз Ірина засміється, маска злетить, під нею виявиться хтось із їхніх знайомих. Але член у того чоловіка був справжній. Подих був справжній. І рука Ірини на чужому животі лежала занадто спокійно для жарту.
Ноги донесли його до крісла самі. Халат розійшовся, коли він сів. Запахнути навіть не спробував. Долоні лягли на підлокітники. З цього місця було видно все: ліжко, яке вони купували разом, нічник, який вона вибирала, високе дзеркало біля шафи — і голе тіло чужого чоловіка там, де ввечері звичайно сидів тільки він.
Ірина підійшла, нахилилася, поцілувала чоловіка вже в губи — коротко, володільницьки.
Опустилася на коліна перед незнайомцем так легко, наче робила це в їхній спальні щовечора. Долоні лягли тому на стегна. Подивилася через плече на Олега — довго, уважно — і лише потім нахилилася вперед.
Язик спершу лише торкнувся головки. Повільно обвів вінчик. Ірина тихо видихнула, наче пробувала смак.
— Він уже солоний, — сказала вголос, не для того, хто стояв над нею, а для того у кріслі. — Інший смак, ніж у тебе. Товстіший на язику. Дивись, як я відкриваю рот.
Взяла головку між губи. Щоки втягнулися. Незнайомець поклав їй руку на потилицю — не грубо, просто позначив, що може. Ірина пішла глибше з першого руху. Слина блиснула в куточках губ. Підняла очі в маску, але коментар знову кинула назад, Олегу.
— Чуєш цей звук? — вологий хлюпаючий звук заповнив кімнату, коли вона відпустила головку і знову взяла. — Я навіть не розігрілася, а вже давлюся. Він не лізе так просто, як ти. Горло одразу впирається.
Олег сидів, не моргаючи. Член піднявся сам, швидко, майже боляче. Стиснув підлокітники так, що кісточки побіліли. Ірина помітила. Усміхнулася, не виймаючи члена з рота, і навмисне повела головою повільніше, глибше — щоб було видно, як розтягуються губи.
— Можеш себе чіпати, — сказала, відсторонившись на мить, блискучими губами. Нитка слини тягнулася від її нижньої губи до головки незнайомця. — Я знала, що не витримаєш. Дивись на мене і дрочи. Хочу бачити, як ти собі допомагаєш, поки чужий хуй мені в горлі.
Олег розв’язав пояс халата. Долоня обхопила власний член раніше, ніж він встиг подумати, чи має право. Шкіра вже гаряча, головка мокра ще до першого руху. Перший рух вийшов різким, майже соромним — наче підглядав і спіймав сам себе. Ірина задоволено мугикнула навколо чужого члена і знову насадилася ротом, уже навмисне боком до крісла, щоб Олег бачив профіль: як округляється щока, як блищить слина на нижній губі, як її горло рухається, коли вона ковтає те, що не встигає стекти.
Він дрочив собі в тому ж темпі, в якому вона рухала головою. Кожен раз, коли брала глибше, його кулак стискався сильніше. Кожен раз, коли давилася і все одно не відпускала, у нього внизу живота збиралося туге ганебне тепло. Дивився на обручку в неї на пальці — та сама, яку він їй одягнув — і цей палець зараз лежав на стегні іншого чоловіка, притримуючи стовбур, щоб було зручніше брати до горла.
Незнайомець стояв непорушно, лише дихав глибше. Маска робила його обличчя порожнім місцем, і від цього все здавалося ще бруднішим: не людина, а тіло, якому дружина Олега віддавала рот у їхньому спільному ліжку, на їхньому килимі, навпроти їхнього крісла.
Ірина працювала язиком знизу стовбура, дійшла до яєць, узяла одне в рот, потім друге, потім повернулася до головки і раптом насадилася так глибоко, що вперлася носом йому в живіт. Затрималася там, давлячись, і не відсахнулася, поки не закінчилося повітря.
Коли відпустила, кашлянула, витерла підборіддя тильною стороною долоні й обернулася до чоловіка в кріслі.
— Бачив? Повністю. До горла. Я так тобі рідко роблю, правда? Для нього — одразу. Бо ти сидиш і дивишся.
Провіла двома пальцями собі між ніг, не приховуючи, підняла їх — блискучі, з’єднані тонкою ниткою — і показала Олегу.
— Ось наскільки. І ти ще навіть не підійшов. Сиди. Продовжуй дрочити.
Повернулася до незнайомця, взяла його вже обома руками біля основи і почала справжній мінет: ритмічний, глибокий, зі звуком, який Олег раніше чув лише в порно, яке вони інколи вмикали, і ніколи — від своєї дружини в такій кількості. Слина текла вже по її зап’ястях. Щоки впадали. Іноді відпускала лише для того, щоб провести язиком широким мазком від яєць до щілини на головці й знову сказати щось Олегу.
— Він пульсує мені на язику. Зараз кінчить, якщо не зупинюсь. Але я зупинюсь. Бо хочу, щоб він кінчив уже в мені. Хочеш це бачити, коханий? Скажи вголос.
Олег розтулив рот. Голос вийшов сиплий, чужий.
— Хочу.
— Що хочеш?
— Хочу бачити, як він тебе трахає.
Ірина усміхнулася так, наче він здав іспит.
— Добре. Тоді дивись уважно. І не кінчай раніше за нас. Якщо кінчиш зараз — будеш сидіти з мокрим животом і дивитися далі вже порожній. Зможеш потерпіти?
Він кивнув, хоча кулак на власному члені вже рухався швидше, ніж треба.
Незнайомець підняв Ірину з колін одним рухом, наче вона нічого не важила. Халат з’їхав з плечей на підлогу. Лишилася гола — знайома Олегу до родимки на лівому стегні, до шраму за коліном, до того, як у неї піднімаються груди, коли хвилюється — і водночас зовсім інша: з мокрим підборіддям, з червоними від тертя губами, з блиском між ніг, який було видно навіть з крісла. Соски тверді. Живіт тремтів дрібним тремтінням. Стояла між двома чоловіками в їхній спальні і не прикривалася.
Олег на мить забув рухати рукою. Просто дивився. Ірина це зловила.
— Не зупиняйся, — сказала м’яко, майже ніжно. — Якщо перестанеш себе гладити — я теж зупинюсь. Хочу, щоб твоя рука працювала весь час, поки мене використовують. Ти не жертва. Ти глядач, якому я все це поставила на сцену.
Незнайомець розвернув її спиною до себе, нахилив. Ірина сама простягнула руки й лягла грудьми і обличчям Олегу на коліна. Волосся розсипалося по його голих стегнах. Щока притиснулася до його члена. Обхопила його пальцями, не беручи ще в рот, і глянула вгору.
— Тримай мене тут. Хочу бути в тебе на колінах, поки він входить.
Незнайомець приставив головку знизу. Не питав. Не шукав довго. Ірина була настільки мокра, що вхід видав короткий, ганебно легкий звук. Увійшов одразу глибоко. Ірина вигнулася, видихнула Олегу в живіт гаряче «а-ах» і мимоволі стиснула пальці на його члені сильніше.
— Боже… він товщий, ніж я думала всередині. Розпирає. Стінки самі розходяться. Ось так мене наповнюють, поки я лежу в тебе на колінах. Поклади руку мені на спину — хочу, щоб ти відчував кожен удар.
Олег поклав долоню їй між лопаток. Шкіра гаряча й волога. З кожним входженням незнайомця хвиля проходила під його рукою — від крижів угору. Ірина тихо скімлила в його живіт, і це скімлення Олег знав: так вона звучала рідко, лише коли було вже занадто добре, щоб тримати обличчя.
Незнайомець узяв її за стегна і почав рухатися. Повільно спочатку — довгі виходи майже до головки і такі ж довгі входження до упору. Кожен поштовх зсував Ірину вперед обличчям по Олеговому члену. Вона провела по ньому губами, не беручи глибоко — лише мазала, цілувала, говорила в шкіру.
— Не на нього — на мене. На те, яке в мене обличчя, коли мене трахають. Я мокра до стегон. І все одно хочу ще глибше. Скажи мені, що я шлюха. Скажи своїй дружині, що вона шлюха.
Олег провів долонею по її волоссю. Голос зірвався.
— Шлюха. Моя дружина — шлюха. Лежиш у мене на колінах і приймаєш чужого.
Ірина застогнала голосніше — саме ці слова були їй потрібні не менше за член.
Незнайомець прискорився. Удари стали коротшими, жорсткішими. Шкіра об шкіру зазвучала волого. Ірина вже не говорила реченнями — лише уривки між стогонами, які все одно адресувала чоловікові під собою.
— Глибше… ось… знову вперся… великий… коханий, він мене розтягує… я така вузька на ньому… ні, не вузька вже… він зробив мене широкою за кілька хвилин…
Нарешті взяла Олега в рот по-справжньому. Незручно, бо її саму штовхали вперед з кожним ударом ззаду, і глибина виходила рвана: то майже до горла, то лише головка, то знову глибоко, коли незнайомець особливо сильно подавався. Слина знову потекла — уже Олегу на яйця, на халат, на дерево крісла. Він відчував одночасно її язик і вібрацію її стогону на своєму члені. Кожен раз, коли ззаду в неї входили до упору, її горло мимоволі стискалося. Виходило так, наче незнайомець трахав її рот через її тіло.
Олег закинув голову на спинку. Вільна рука стискала підлокітник. Друга тримала Ірину за волосся — не направляючи, просто тримала, щоб відчувати, що це все ще його дружина. Кільце на її пальці знову блиснуло, коли вона обхопила основу його члена, туди, куди рот уже не дотягувався. Він дивився вниз і бачив усе одразу: її розтягнуті губи на ньому, її прогнуту спину, чужі пальці на її стегнах, і те місце між ними, куди знову і знову зникав чужий стовбур, блискучий від неї.
Подивився в маску. Там, де мали бути очі, була лише чорна порожнеча.
— Кінчай у неї, — сказав хрипло. — Кінчай в мою дружину. Хочу бачити.
Ірина тихо засміялася в його член, і сміх зірвався на стогін, коли незнайомець підхопив її вище, змінив кут і почав вбиватися коротко, цілячись, судячи зі звуків Ірини, точно туди, де вона завжди зривалася.
— Там… там… не зупиняйся… Олеже, він б’є мене туди, куди ти любиш бити… я зараз… ні, ще рано… хочу разом…
Знову взяла Олега в рот і вже не відпускала. Рука знизу допомагала, мокра від слини, швидка. Ззаду її трахали рівно й глибоко. Спереду вона смоктала так, наче хотіла витягти з чоловіка все ще до того, як упаде сама. Олег бачив її профіль у дзеркалі збоку: заплющене око, мокрі вії, розтягнуті губи, як з кожним поштовхом ззаду її горло мимоволі стискалося на ньому.
Раптом чітко зрозумів: презерватива немає. Голий член у його дружині. В їхньому ліжку. Над його колінами.
— Без… — почав він.
Ірина відірвалась на секунду, блиснула очима знизу вгору.
— Без. Я хотіла, щоб ти знав. Щоб бачив, як витікатиме. Щоб потім витер мене сам. Або не витер… Зараз — дивись.
Незнайомець вийняв раптом, залишивши її порожньою на один удар серця. Ірина застогнала від втрати. Він підняв її з колін Олега, поклав поперек ліжка обличчям знову до чоловіка, закинув їй одну ногу собі на лікоть і ввійшов з іншого кута — глибше, лицем до лиця з тим, хто сидів у кріслі. Тепер Олег бачив усе: як розсунуті складки приймають товстий стовбур, як блищить шкіра, як Ірина хапається пальцями за простирадло і водночас тягнеться рукою назад до нього.
— Іди ближче, — наказала сипло. — Хочу смоктати тебе, поки він мене...
Олег підійшов. Ірина повернула голову, відкрила рот, і він сам подався їй між губи. Тепер було ще тісніше: її тіло ритмічно смикалося між двома чоловіками, ззаду — глибокі удари, спереду — її рот, який уже не встигав бути акуратним. Слина, стогін, хлюпання. Олег тримав її за підборіддя, великий палець на щоці, і бачив, як з кожним поштовхом незнайомця її очі трохи закочуються.
— Скажи, чия ти, — видихнув, сам не впізнаючи тон.
Ірина відпустила його лише на слова.
— Твоя. І зараз — його. Сьогодні вечеря твоя, а дірка — його. Завтра знову твоя. Якщо дозволиш.
Незнайомець прискорився різко, уже без ритму. Ліжко вдарилося спинкою в стіну. Ірина більше не могла тримати Олега в роті рівно — лише лизала, цілувала, дрочила мокрою рукою і говорила уривками йому в головку.
— Зараз… він зараз… я теж… не зупиняйся… Олеже, кінчай мені на язик… хочу в трьох разом… прошу…
Олег більше не міг. Рука Ірини, її голос, вид її розтягнутої піхви на чужому члені, маска над її плечем, обручка, слина, запах їхнього спільного простирадла — усе зійшлося в одну тісну точку внизу живота. Встиг хрипко сказати «зараз» — і кінчив їй на язик і на губи першим, густо, кілька довгих поштовхів, з низьким звуком, який вирвався проти волі. Ірина не відсахнулася. Відкрила рот ширше, прийняла, показала біле на язику, частину проковтнула при ньому, дивлячись знизу вгору, частина стекла по підборіддю на його яйце. Злизала це теж, не поспішаючи, і в ту саму мить її власне тіло вигнулося.
Кінчила голосно, з криком у його член, стискаючись так, що було видно, як її м’язи стискають незнайомця. Ноги затрушилися. Пальці скрючилися на простирадлі.
Незнайомець не вийняв — лишився всередині крізь її оргазм і довів себе до кінця. Олег побачив, як його стегна втиснулися в Ірину до кінця, як спина напружилася, як з-під маски вирвався короткий низький видих. Ірина зойкнула інакше — тепло, наповнення, яке Олег впізнав по її обличчю ще до того, як побачив першу густу краплю біля місця їхнього з’єднання і як вона поповзла вниз по промежині на простирадло.
Незнайомець зробив ще два повільні глибокі рухи, витискаючи решту в неї, і лише тоді вийшов. Ірина лишилася лежати з розсунутими ногами, з відкритим блискучим входом, з якого вже повільно витікало біле. Кільце м’язів ще сіпалося дрібними післяоргазмовими хвилями. На внутрішній стороні стегна блищала довга смуга, яка сповзала до простирадла темною мокрою плямою. Важко дихала, повернула голову до Олега і провела язиком по губах, збираючи те, що лишилося від нього.
Олег усе ще стояв близько. Член уже м’якшав, але очі не відпускали ту точку між її ніг, де чуже витікало з його дружини. Ірина не зводила стегон. Навмисне. Давала дивитися стільки, скільки йому було треба.
Незнайомець мовчки підняв з підлоги свої речі. Маску не зняв. Ірина простягнула руку, стиснула йому зап’ястя на прощання — коротко, як господиня будинку проводжає гостя — і він вийшов зі спальні. Через хвилину клацнули вхідні двері.
Тиша стала великою.
Ірина не встала одразу. Лежала, дивлячись на Олега знизу вгору, одна нога все ще зігнута, між стегон блищало.
— Підійди, — сказала нарешті. — Хочу, щоб ти це побачив зблизька. І щоб вирішив сам.
Олег зірвався з крісла. Опустився між її ніг на коліна. Зблизька було ще гірше і водночас краще: червоні, розтягнуті тканини, густа смуга, яка витікала і яку вона не затискала. Провів великим пальцем поруч, не входячи, лише розмазуючи те, що вже було зовні.
Ірина сіпнулася.
— Можеш витерти. Можеш злизати. Можеш засунути назад і трахнути мене в це. Або просто дивитися, поки я скажу, що люблю тебе. Я люблю тебе. Сюрприз був для тебе. Не замість тебе.
Олег нахилився і поцілував її не в губи — нижче, там, де ще було гаряче й мокро й чуже. Ірина запустила пальці йому у волосся і тихо, уже без сцени, без маски в кімнаті, видихнула його ім’я.
Пізніше, коли вони лежатимуть поруч, і простирадло доведеться змінити, і в ванній стоятиме запах трьох тіл, вона ще раз запитає, чи повторити колись.
А він ще довго не знатиме, що відповісти. У голові стоятиме маска, її голос над чужим членом, її «дивись, коханий», її рот одночасно на ньому і стогін від того, хто був ззаду. І її «я люблю тебе» — сказане вже без сцени, мокрими губами, коли в кімнаті лишилися тільки вони двоє.
Але вже знатиме: коли вона наступного разу зустріне його в халаті біля дверей і скаже «іди в душ» — серце знову зірветься так само. І він піде. І сяде. І буде дивитися. Сюрприз спрацював саме так, як вона задумала: не замість нього. При ньому. Для нього.
Коментарі